Дружба, що виникла в процесі допомоги постраждалим від пожежі

Зараз програма Open Homes трансформувалася в Airbnb.org

На базі програми Open Homes від Airbnb тепер створено Airbnb.org, некомерційну організацію категорії 501(c)(3). Дякуємо за ваш внесок у творення спільноти Open Homes. Будемо дуже раді, якщо ви візьмете участь у нашому новому проєкті.

Станом на 8 листопада 2018 року Мелісса Джонсон була на восьмому місяці вагітності, тож дозволяла собі поспати довше, поки її діти збиралися до школи. Вона пам’ятає, як її чоловік і донька говорили про небо – воно виглядало помаранчевим – і думала, що, можливо, у сусідньому місті була пожежа.

Через пів години зателефонувала донька Мелісси. «Вона сказала, що навчання скасували. Я піднялася і поглянула на небо – це був шок, – розповідає Мелісса. – Воно було червоним і помаранчевим, усе виглядало як справжній апокаліпсис. А потім я побачила попіл навколо».

Мелісса та її чоловік Тревор жили в Парадайзі, штат Каліфорнія, протягом 14 років, але переїхали до свого будинку за тиждень до руйнівної пожежі. «Того ранку внутрішній голос сказав мені, що нам потрібно зібратися і виїхати з міркувань безпеки».

Окрім Мелісси, Тревора та їхніх двох дітей, потрібно було зібрати батька Тревора, двох догів, іграшкового пуделя, кота і кролика. Вони сіли у дві машини, і Мелісса помчала забирати своїх дітей.

«Люди панікували, і на дорогах був жахливий хаос. Усе було наче у фільмі. Раніше ніколи б не повірили, що доведеться це пережити й побачити такі жахливі речі. Вогонь ліворуч, праворуч, перед вами, позаду вас. У певні моменти мені здавалося, що я їду у вогонь, і я не знала, яким шляхом рухатися. Я весь час плакала».

Зрештою сім’я дісталася до Чіко, штат Каліфорнія, де вони зупинилися у сестри Мелісси, але це була однокімнатна квартира, де вже перебувало чотири родини. «Нас було 15 людей і 18 або 19 тварин, – розповідає Мелісса. – Моя мама спала в автівці, бо в квартирі ніде було яблуку впасти – там, мабуть, 500 квадратних футів. Особливо зважаючи на те, що я була вагітна, це було дуже незручно. Відповідно, я розуміла, що нам слід шукати щось інше».

Через кілька днів після того, як почалися лісові пожежі, Сінді Долфін була в церкві та слухала проповідь пастора про необхідність допомоги іншим. «Він казав, що не слід стояти осторонь, що життя має сенс лише, коли ти проживаєш його активно й допомагаєш іншим», – розповідає Сінді, підприємиця із Сакраменто, Каліфорнія.

Сінді все життя займалася волонтерською роботою: працювала з церковними молодіжними групами, була наставником для підлітка в прийомній сім’ї, організовувала сніданки для бездомних і брала участь у багатьох інших проєктах. «І коли я почула ці слова, я подумала: "Неподалік в окрузі Б’ютт вирує жахлива пожежа, і я поки що не зробила нічого для допомоги". Надсилати ковдри та футболки також потрібно, але я прагнула безпосередньо долучитися до заходів на підтримку постраждалих».

Вона зв’язалася з місцевою пожежною службою, і вони порадили їй скористатися програмою Open Homes. Сінді ніколи не приймала гостей на Airbnb і сама орендує квартиру в будинку в Сакраменто. З дозволу домовласників вона опублікувала оголошення про помешкання на сторінці допомоги потерпілим від стихійних лих у рамках програми Open Homes.

«Протягом години, – розповідає Сінді, – я отримала повідомлення від Мелісси. Першою фразою, яку я ніколи не забуду, була "Нехай благословить вас Господь". А потім [Мелісса] написала про свою сім’ю: 11-річного сина, чоловіка і тестя, який мав інвалідність. Вона писала: "Ми у відчаї. У нас невелика сім’я, але ми також маємо кількох собак. Ми розуміємо, що це дещо проблематично, але якщо ви маєте змогу нас прийняти, ми радо скористаємося вашим запрошенням. Крім того, я перебуваю на останніх місяцях вагітності". Ця історія вразила мене в самісіньке серце. Гадаю, ніхто не зміг би відповісти "ні" в цій ситуації».

Сінді одразу відповіла негайно, і менш ніж за 24 години Мелісса та її сім’я прибули до Сакраменто. Сінді, для якої це був перший прийом гостей, пригадує свої змішані відчуття. «Я хвилювалася, бо ніколи не пропонувала своє помешкання незнайомим людям. Перш ніж відчинити двері, я подумала: "Сподіваюсь, я чиню правильно. Я в цьому будинку сама, і, можливо, це не найкраще рішення"... Але коли я відчинила двері й побачила [Меліссу], я за секунду зрозуміла, що вчинила абсолютно правильно».

Мелісса також пригадує, як нервувала. «Ви не знаєте, чого очікувати, і, переживши сильний шок, складно зорієнтуватися в ситуації, – розповідає вона. – Але Сінді та її усмішка змусили нас забути про незгоди й одразу почуватися комфортно. Одразу було видно, що вона чудова людина».

Сінді підготувала помешкання, щоб новоприбула родина почувалася комфортно: поклала чисті рушники, встановила кілька обігрівачів і подбала про гарячий шоколад у гостьовому домі. «Я просто подумала: що найбільш необхідне, коли ти переїжджаєш на нове місце без чіткого плану подальших дій?»

Двоє жінок детально обговорювали логістику, тому Мелісса мала уявлення про помешкання. «Сінді пояснила нам, що помешкання невелике, але і для неї, і для нас це не становило проблеми. Ми за будь-яких обставин знаходимо оптимальне рішення. Нам запропонували додаткове розкладне ліжко, чудову невеличку ванну кімнату – це було дуже мило. Це було схоже на дім далеко від дому».

Через Facebook Сінді розповіла друзям, що у неї є гості, які втратили все під час лісових пожеж. Сусіди приготували вечерю, а друзі привезли для дитини підгузки, одяг та манеж. «Усі мої друзі згуртувалися, – розповідає Сінді. – На мою думку, допомога ефективніша, якщо ви допомагаєте конкретним людям і безпосередньо бачите результат своїх зусиль».

Хоча сім’я Мелісси залишилася всього на три ночі, згодом знайшовши постійне помешкання, час, проведений у Сінді, дозволив їм відпочити і спланувати свої подальші кроки. «Я думала, що вони будуть в сльозах і дуже занепокоєні, – пригадує Сінді. – Але насправді їхній настрій був такий: "Дякуємо. Ми мусимо стати на ноги і ми раді, що у нас є місце, де ми можемо це зробити". [Це була] можливість для них прийти до тями й усвідомити, що крок за кроком можна налагодити звичне життя».

Сьогодні сім’я Мелісси живе в квартирі в Кармайклі, приблизно за 20 хвилин їзди від Сінді. Через п’ять днів після їхнього переїзду народилася Аннет, і Сінді з Меліссою часто надсилають одна одній повідомлення, обмінюючись новинами та фотографіями дитини.

Нещодавно Сінді взяла Меліссу на роботу у свою невеличку компанію. Мелісса розповідає клієнтам про продукцію, працюючи неповний робочий день, і це дозволяє їй поєднувати роботу і догляд за дитиною. Мелісса каже, що Сінді є особливою людиною. «Вона змінила моє життя. Я ніколи не забуду її доброту і бажання допомогти. Вона продовжує підтримувати нас і завжди пропонує допомогу».

Мелісса і Тревор планують відбудувати будинок у Парадайзі та мріють повернутися. «Я не можу сказати, що до пожежі в мене було таке саме розуміння рідного дому, як зараз, – каже Мелісса. – Тепер мій дім там, де моя сім’я. Дім можна створити будь-де».

Приєднуйтеся до нашої спільноти, яка динамічно розвивається і забезпечує можливості для підтримки людей, що опинилися в кризовій ситуації.

Інформація, що міститься в цій статті, могла змінитися з моменту публікації.